Тернопільська міська рада

Степан Фронц:

Ми спробуємо внести деяку ясність у інформацію, яка останнім часом розповсюджена у засобах масової інформації, про протистояння обласної та міської влади, що стосується перевезень пасажирів з навколишніх сіл.

Що стосується роботи нашого міського транспорту, напевно, більшість із вас користується ним, ми сьогодні працюємо у звичному режимі. Ми пережили сувору зиму, перейшли у нормальний ритм роботи. Звичайно, збої були у роботі, адже транспорт наш весь знаходиться на відкритих майданчиках і, відповідно, у тридцятиградусний мороз не ми змогли його завжди вчасно випустити на лінію. Були відповідні затримки. Зараз ми ввійшли в нормальний ритм роботи. Однак і сьогодні є немало проблем.

Виконавчий комітет готується до чергового комплексу, який цього року буде проводитись, з відбору перевізників для обслуговування наших пасажирів. Закінчується термін дії договорів з перевізниками восени і, відповідно, ми сьогодні готуємося до нового конкурсу. Нормативна база підготовлена. І умови конкурсу, і порядок його проведення регламентується відповідними Постановами Кабінету Міністрів, рішеннями виконавчого комітету. В нас зараз найскладніший етап цієї роботи – це підготовка маршрутної мережі, яка буде виставлена на конкурс. З 2005 року проводився останній конкурс, багато змін пройшло в місті, з’явилися нові райони.

В процесі експлуатації враховано багато зауважень мешканців міста. Ми сьогодні готуємось частково реформувати маршрутну мережу. За основу будемо брати існуючу тролейбусну мережу. Враховуючи таку складну ситуацію з рухомим складом, адже тролейбусам нашим понад 30 років. Оновлення рухомого складу проходить дуже важко. На сьогодні рухомий склад надто дорогий. Найближчий завод, який може постачати тролейбуси – це Луцький автобусний завод, який виготовляє автобуси «Богдан», Львівський завод, який переорієнтований на випуск тролейбусів, а також Дніпропетровський завод, декілька тролейбусів якого ми експлуатуємо. Вартість тролейбуса сьогодні досягає 2 млн. грн.

Зрозуміло, що таких коштів в бюджеті ні області, ні міста немає. Тому зараз у нас діє Програма реформування оновлення електротранспорту з 2008 до 2015 року. Відповідно, Кабінет Міністрів затвердив цю програму, якою передбачено оновлення рухомого складу, по Україні всього наземного електротранспорту, частково за рахунок держави та місцевих бюджетів. Однак, ви бачите, що на сьогоднішній день ця Програма, на превеликий жаль, не спрацьовує. Тобто держава свої зобов’язання у минулому році не виконала, а у цьому році бюджету немає. Тому, наразі ми не знаємо, чи будуть передбачено державні кошти.

Ми скористалися трохи цією Програмою у 2008 році та отримали три одиниці львівських тролейбусів, яких сьогодні можна побачити на лініях. Добротні машини, дорогі, однак не дуже надійні. Тому оновити сьогодні рухомий склад важко без допомоги держави. Важко це зробити і на умовах кредиту чи фінансового лізингу. Ми у 2008 році спробували заключити договір на постачання тролейбусів на мовах лізингу – це під 7 одиниць львівських тролейбусів. Однак, на превеликий жаль, ми здійснили перший внесок у розмірі два мільйони сто тисяч. І на даний час немає ні тролейбусів, ні грошей. Справи знаходять у львівських судах, є останнє рішення суду на нашу користь. Хоча, з різних причин, судовиконавці не збираються його виконувати. Однак ми сподіваємось, що нам віддадуть гроші або ж буде здійснено поставку львівських тролейбусів згідно договору.

У реформуванні взята за основу тролейбусна мережа. Сьогодні діючих 8 маршрутів ми плануємо скоротити до 5. Маршрут ефективно працює і пасажири ним користуються, коли на ньому є інтервал руху до 10 хвилин. В нас на сьогодні є 8 тролейбусних маршрутів, на яких недостатня кількість машин, і, відповідно, такі маршрути як №8,№4 – неефективно працюють. Зараз ми працюємо над тим, щоб ту кількість машин, яку ми на сьогодні маємо, зосередити на п’яти основних маршрутах, а, відповідно, доповнити автобусну мережу замість тих тролейбусних маршрутів, які ми плануємо вивільняти. Робота проводиться, залучені спеціалісти нашого Технічного університету та Львівської політехніки. Впродовж місяця ми постараємося запропонувати мешканцям варіант моделі маршрутної мережі.

На сайті міської ради розміщено повідомлення і, якщо хтось має певні цікаві пропозиції чи зауваження, ми готові їх розглянути. Сьогодні до нас надходять пропозиції від мешканців і підприємств які будуть враховані при формуванні маршрутної мережі. Буде сформована, погоджена і затверджена рішенням виконавчого комітету маршрутна мережа, відповідно, вона буде виставлятися на конкурс. Відтак, перевізники згідно із новими умовами будуть працювати 5 років. Договір буде заключатися у 2010 -2012 роках. Тому добре було б сформувати на сьогодні таку мережу, щоб можна було впродовж 5 років працювати на ній перевізникам і задовільняти потреби мешканців.

Що стосується реформування маршрутної мережі, ми не можемо сьогодні обійти таких питань як наші навколишні села. Напевно, більшість з вас знає, що село Біла знаходиться за межами міста, але обслуговується нашими міськими автобусами. Це ж стосується і частини селища Березовиця. Тому сьогодні при реформуванні маршрутної мережі, ми хочемо врахувати і потребу навколишніх сіл. Через те ми звернулися до обласної державної адміністрації, в компетенції якої знаходиться реформування маршрутів, щоб вони подали пропозиції, як ми будемо обслуговувати ці села. Така необхідність виникла у зв’язку із тим, що сьогодні приміські маршрути вздовж і впоперек їздять по нашому місту, майже через центральну частину. Найскладніші ділянки в місті сьогодні, де постійні затори, це в районі ринку, залізничного вокзалу і в інших місцях. Проблемами навколишніх сіл ми займаємось вже 5 років. Раніше маршрути опікали районні адміністрації, в тому числі, і наша Тернопільська районна адміністрація. Як ви пам’ятаєте, в нас була стихійна кінцева зупинка для таких маршрутів на майдані мистецтв. Це було зручно нібито для мешканців, однак не було зручно для міста, адже там не було жодних елементарних умов ні для пасажирів, ні для водіїв. У зв’язку із підготовкою проекту реконструкції майдану мистецтв, ми перенесли цю зупинку на навколишні вулиці (Шептицького, Живова та інші). Відповідним рішенням виконкому ми тимчасово затвердили їм ці кінцеві зупинки. Під час переписки з обласною адміністрацією була домовленість, що у минулому році, у червні, коли проводився конкурс на маршрути Тернопільського району, буде все-таки врахована наша пропозиція щодо місць розміщення кінцевих зупинок для цих маршрутів. Рішенням виконавчого комітету в червні минулого року прийнято тимчасову схему для Тернопільського району. Для тих маршрутів, де найбільше мешканці тяготіють до міста, було визначено зупинки зі сторони Великого Глубичка та Білої на вулиці Бродівській. Зі сторони Петриків, Березовиці, Великих Гаїв була передбачена зупинка на вул. Живова. Тобто ми наблизили ці маршрути ближче до міста, бо розуміємо, що мешканці щодня добираються на роботу до районних закладів, які знаходять в місті, багато дітей їздить в школи, дитячі садочки. Тому нашим рішенням це було затверджено, однак чомусь обласна адміністрація як замовник цих послуг на території Тернопільського району не врахувала їх. І до цього часу іде протистояння, що це не зручно у тому місці, що ми, мовляв, заважаємо мешканцям добиратися до самого центру, до ринку. Звичайно, ми на сьогодні готові співпрацювати з обласною адміністрацією у питаннях транспорту, ми маємо чимало звернень від сільських голів навколишніх сіл, які готові сьогодні з нами співпрацювати. Вони виявляють бажання, щоб міський транспорт сьогодні обслуговував Гаї Шевченківські, Підгороднє, Великі Гаї, Петрики. Ми спроможні обслуговувати ці села. Технічно це можливо, однак юридично ні. Адже без дозволу замовника, це обласної адміністрації, на превеликий жаль, ми не можемо на території цих сіл заїжджати транспортом. Тому нам дещо незрозуміла сьогодні позиція облдержадміністрації, що ми нібито не хочемо вирішувати тих питань, що ми перевищили свої повноваження, розподіливши транспортні потоки, в тому числі, і маршрутного транспорту.

Якщо ж дотримуватись законодавства, то, наприклад, приміський маршрут «Тернопіль - Підгороднє» , який виставлявся у минулому році областю на конкурс, його прикінцевою зупинкою повинна бути приміська автостанція. Це стосується і інших маршрутів. Тому тут, напевно, була допущена помилка організатором конкурсу обласною адміністрацією, адже на тих маршрутах не були визначені чітко кінцеві зупинки. Нашим рішенням визначені, а при оголошенні конкурсу, вони не були перевізникам заявлені. Тому сьогодні і існує ця проблема, адже перевізники їздять по старих схемах, з якими ми не погоджуємось. Тому і надалі будемо відстоювати позицію щодо дотримання тих схем, які затверджені виконавчим комітетом.

Ми знову заявляємо, що готові на сьогодні обслуговувати навколишні села. Ми маємо можливості, маємо звернення від сільських громад, однак на це повинна бути добра воля обласної адміністрації. Я сподіваюся, що ми все-таки порозуміння знайдемо і знімемо це питання. Ніякі протистояння не вирішать проблем, поки ми не визначимось і не домовимось, як їх вирішувати.

Ми зацікавлені в її вирішенні і з іншої сторони. Незабаром розпочинається «дачний» сезон. У нас біля 15 автобусів у цей сезон їздять на дачі вже впродовж трьох років. Якщо брати з точки зору законодавства, то приміські маршрути, наприклад, «Тернопіль-Острів-Буцнів» повинні перевозити наших громадян у район великого дачного масиву. А на Буцнів і на Острів сьогодні їздить п’ять автобусів. Порядок для перевезення пільговиків інший на території Тернопільського району. Там перевозиться не більше двох пільговиків. Уявіть собі в «дачний» сезон, коли почнуть перевізники по два пасажири безкоштовно перевозити на дачі. Ми, зрозуміло, не могли погодитись на ті умови, адже дачники – це мешканці міста, в основному, це люди похилого віку. Тому все-таки вирішили і останні три роки возимо нашим міським транспортом дачників по пільгах, яких вони заслужили і які вони на сьогодні мають. Тому у нас 15 автобусів щосезону направляються і в район Петриків і Буцнева, і Смиківців. Звичайно ми багато рейсів не виконуємо до дачних масивів, лише два-три рейси в день, але цього достатньо, щоб забезпечити дачників транспортом.

Ми готові цього сезону і надалі перевозити дачників на тих же умовах. Хоча по законодавству держава виділяє сьогодні на пільгові категорії певну суму коштів у вигляді субвенцій, місто отримує субвенції на перевезення міським авто- та електротранспортом, а кожний район, відповідно, і Тернопільський отримує субвенції на своїх пільговиків на своїх маршрутах. І логічно, ми ставимо питання, якщо ми перевозимо дачників по пільгах, щоб все-таки район компенсовував затрати наших перевізників. Звичайно, впродовж цих років нам не вдалося досягнути компромісу, не вдалося фінансувати за рахунок коштів, які район отримує на ці дачні перевезення. Сподіваємось, що на цей дачний сезон ми зможемо вирішити ці питання. Я вірю, що ми знайдемо порозуміння із обласною адміністрацією. І це питання, яке сьогодні дуже боляче сприймають мешканці навколишніх сіл, найближчим часом буде вирішено.

Що стосується нашого конкурсу, наших питань по роботі міського транспорту, ми раді спілкуватися з усіма журналістами, надавати відповідні інформації. Звичайно, недоліків є дуже багато, однак сподіваємось, що держава все-таки впорядкує, в першу чергу, ті пільги, які надаються на транспорт.

Уявіть собі ситуацію, за минулий рік держава за перевезення пільгових категорій заборгувала 2,3 млн.грн. тільки електротранспорту. Зрозуміло, що в основному в нас електротранспорт перевозить пільговиків, основний дохід, відповідно, від отримує від пільгових категорій. Як може вести господарство директор, коли основного доходу, який іде за пільговика, він не отримав. Інша частина – це дохід, зібраний від оплати пасажирів. Такий стан справ відбивається на несвоєчасній виплаті заробітної плати працівникам. Нам вдалося уникнути заборгованості по зарплаті наших електротранспортників, виплачено зарплату за січень. Згідно колективного договору виплата заробітної плати за лютий починається з 10 березня. Сьогодні ми працюємо над тим, щоб все-таки розпочати процес виплати заборгованості. У сусідніх наших електротранспортних підприємствах заборгованість по заробітній платі складає від трьох до шести місяців.