Підприємництво та інвестиції
Міський голова м. Тернополя
Надал Сергій Віталійович

Приймальня

Графік прийому громадян

Фотоінформація
Перша сесія Тернопільської міської ради сьомого скликання
«Швидка» матиме нові машини та костюми. В планах чиновників швидку допомогу «103» поміняти на екстрену службу «112»
19 жовтня 2011;  автор: admin

В планах чиновників швидку допомогу «103» поміняти на екстрену службу «112»

Кілька місяців тому служба швидкої допомоги ощасливила тернополян нововведенями, завданням яких було покращити  якість надання оперативної медичної допомоги. У місті запрацювало два пункти тимчасового базування «швидкої». Таким чином медики намагалися забезпечити десятихвилинний доїзд до пацієнта. Також запрацювала «гаряча» телефонна лінія швидкої допомоги. Нововведення в перспективі мали зекономити не тільки час медиків, а й кошти служби. На скільки відчутними є  зміни для тернополян та працівників станції, розповідає головний лікар станції швидкої допомоги Михайло Джус.

«Швидка» пошиє 300 європейських костюмів

- Михайле Ярославовичу, якось у інтерв’ю нашій газеті, Ви зазначали, що у II-му півріччі міська влада обіцяла дофінансувати службу швидкої допомоги. Чи надійшли ці кошти?

- У зв’язку з проведенням чемпіонату Європи з водно-моторного спорту міська рада виділила додатково 98 тис. грн. на придбання медичного обладнання та 40 тис. грн. на медикаменти. Також виділені кошти на пошиття літніх костюмів для медичних працівників станції швидкої допомоги. Щоправда використовувати їх медики зможуть лише наступного року, адже виготовлення спецодягу доволі тривала процедура. Спершу спеціалісти розробили ескізи, обрали зразки матеріалів. Зараз костюми в процесі пошиття. Загалом заплановано придбати 300 комплектів. Цього достатньо, аби забезпечити костюмами усіх лікарів та фельдшерів швидкої допомоги.  До цього часу лікарі працювати в білих халатах. Три роки тому ми пошили звичайні костюми. Тепер матимемо форму європейського зразка, де враховано всі потреби медиків. На них навіть є стрічки, аби медиків було видно в темну пору доби. Коли ми виїжджали на змагання в Кам’янець-Подільський, я бачив форми, які мають інші обласні центри, тому можу стверджувати, що модель нашої форми -  найкраща. Звичайно, костюми можна буде використовувати тільки наступного року, але краще, якщо ми підготуємо їх зараз, адже невідомо, яким буде фінансування на ступний рік. За прогнозами, на охорону здоров’я міста не вистачатиме близько 18 млн. грн.

- Зараз країна посилено готується до футбольного Євро-2012. Охорона здоров’я одна з основних сфер від якої залежить якість проведення чемпіонату. Які зміну відбуваються у охороні здоров’я, зокрема, у службі швидкої допомоги?

- До Євро-2012 планують провести реорганізацію системи охорони здоров’я. Виходить цікава ситуація. Зараз у столиці планують реорганізувати галузь, а з головними лікарями служб швидкої допомоги ніхто не радиться. Ми йдемо по незрозумілому сценарію. У Росії, Білорусії та Прибалтиці служба швидкої допомоги є пріоритетною. Натомість в Україні планують реорганізувати її і створити  центри екстреної допомоги,медицину катастроф, єдині диспетчерські системи тощо. Реформування до Євро-2012 передбачає створення екстреної служби «112», яка реєструватиме виклики міліції, пожежної служби та швидкої допомоги. Це тягне за собою значні фінансові витрати. При тій економічній ситуації, яка є в державі, такі речі не можна робити. У Польщі служба швидкої допомоги має свої  гвинтокрили та катера для порятунку на воді. Фінансування поділено таким чином, що капітальні видатки, на придбання транспорту та обладнання, йдуть з державного бюджету, а поточні, на утримання структур, – з місцевого. Звичайно, нам краще йти по сценарію Польщі. Найближчим часом головні лікарні вимагатимуть скликання наради на рівні республіканського спеціаліста для обговорення даного питання та проведення зібрання Асоціації працівників служби швидкої допомоги. Ми спілкуємося з головними лікарями служби швидкої допомоги з інших обласних центрів і висловлюємо єдину позицію, що реорганізовувати галузь потрібно за сценарієм Європи. На ім’я керівника Асоціації направлено лист з тим баченням розвитку галузі, яке ми вважаємо правильним. У нас на перехідний період можна зробити реорганізацію служби: в районах від’єднати відділення від лікарень і зробити самостійними станції швидкої допомоги.. Пункти ШД повинні бути не тимчасового базування, а  стаціонарними з розрахунком 20-хвилинного доїзду. На рівні обласного управління охорони здоров’я уже розроблена мережа територіального закріплення пунктів швидкої допомоги, тепер потрібно втілити це у життя. Пілотні проекти реорганізації служби стартували у Дніпропетровську, Вінниці, Києві, Донецьку. Зміни, які відбуваються  у цих областях, позитиву для ШД не дають. Міняти назву служби з швидкої допомоги на екстрену немає сенсу. Це масло масляне. Потрібно  робити справді дієві кроки.

Медики не хочуть працювати на «швидкій»

- Які труднощі є у роботі служби швидкої допомоги?

- Загалом ситуація в службі не є добра. На швидку допомогу не хочуть йти працювати, адже тут мала заробітна плата та важка робота. У містах, де немає медичних навчальних закладів, забезпеченість «швидкої» лікарями становить 50%, тому працює половина лікарських і половина фельдшерських бригад. У Тернополі є медичний університет, але на 100% ми лікарями не забезпечені. Ще однієї помилкою був намір ліквідувати спеціалізованих бригад. Такий проект був реалізований у Києві, але згодом від нього відмовилися.

- Перед проведенням чемпіонату Європи з водно-моторного спорту міська влада піднімала питання закупівлі дороговартісних препаратів для «швидкої». Яка зараз ситуація з медикаментами?

- Наразі лікарі ШД при гострих інфарктах використовують дешевші препарати. Наприклад, вартість «Металізи» близько 15 тис. грн. Це велика розкіш для служби швидкої допомоги. Втім вводити такі препарати – це великий ризик, адже можуть виникнути ускладнення. Їх краще застосовувати в лікувальних закладах. Ті препарати, які у нас є, цілком відповідають потребам населення та можливостям служби. Що стосується медикаментів, які б мали бути у машинах ШД, служба повністю забезпечена. Більше того, у нас є додатковий місячний запас препаратів. Прийнятий бюджет діє до кінця року, тому проблем з фінансування на придбання медикаментів немає. Щоправда, яким буде фінансування на наступний рік  і які вимоги перед службою ШД поставлять у рамках проведення Євро -2012 невідомо.

- Кілька місяців тому в Тернополі відкрили пункти тимчасового базування станції ШД. Чи підраховувала служба, скільки вдається зекономити на цьому?

- Зараз у місті працює два пункти тимчасового базування станції швидкої допомоги. Вони розміщені у другій та третій міськіх лікарнях. Однозначно це має позитивний ефект, але в перспективі потрібно думати над будівництвом підстанцій. Одна бригада в мікрорайоні – це мало. Натомість підстанція зможе розмістити три бригади. Знову ж таки – це великі гроші. На вул. Курбаса вже виділено земельну ділянку під її будівництво. Аби вона змогла запрацювати, потрібно близько 3 млн. грн., яких у міському бюджеті немає. Керівництво швидкої допомоги та міська влада шукатиме різні варіанти співпраці із забудовниками. Зараз важко сказати, скільки економлять пункти тимчасового базування, однак головне, що позитивний ефект є для населення. Тернополяни отримують медичну допомогу швидше та якісніше.

До кінця року матимемо дві «швидких»

- Паралельно з пунктами тимчасового базування запрацювала «гаряча» телефонна лінія для консультації тернополян. На скільки вона виправдала очікування служби?

- Від початку роботи гарячої телефонної лінії на неї зателефонувало майже 5 тисяч громадян. До нас звертаються люди не тільки з Тернополя, а й з районів. Звичайно, ми б не мали обслуговувати не місцевих, але якщо людина просить про допомогу, ми не можемо їй відмовити. Лікарі, які працюють на телефоні, мають практику та досвід спілкування з громадянами. Уявіть собі, якби усі ці люди телефонували на номер 103. Раніше щодня на номер 103 у Тернополі надходло близько 180-250 викликів. Зараз їх кількість зменшилась. Медики роз’яснюють людям, що можна зробити у тих чи інших випадках. Відтак у них зникає необхідність викликати лікаря. На «гарячу» лінію звертаються з найрізноманітнішими питаннями. Телефонують не тільки за консультацією щодо лікування недуги чи направлення до певного спеціаліста, а для роз’яснення щодо застосування певних препаратів. Наші медики мають багато довідкової літератури, аби дати вичерпну інформацію з питань, які турбують наших пацієнтів.

- Одинокі пенсіонери не зловживають послугами гарячої лінії?

- Звичайно телефонують, але ми даємо зрозуміти, що ми не можемо спілкуватися годинами.

- Чи є найближчим часом перспектива оновлення автопарку служби?

- Враховуючи те, що Міністерство охорони здоров’я проводить до Євро-2012 тендер на придбання 300 машин, ми  надіслали звернення на ім’я Міністра охорони здоров’я на виділення двох машин: одна групи В, інша - групи С (реанімобіль). Будемо надіятись, що нам виділять дві таких машини. Також придбати до кінця року два автомобілі швидкої допомоги обіцяв міський голова Сергій Надал. Зараз ми працюємо по одному з грандів Євросоюзу. Якщо б нам вдалося його отримати, ми б змогли оновити автопарк станції ШД на 70%.

Зоряна Гарасимів, тижневик "Номер один"