Основні положення Генерального плану м. Тернополя.
Проект генерального плану м. Тернополя розроблено Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто" згідно договору №551-01-2007 від 06.11.2007, укладеного з Тернопільською міською радою.
Необхідність розроблення генерального плану м. Тернопіль викликана змінами у соціально-політичній та економічній сферах, що відбуваються в Державі, удосконаленням нормативно-законодавчої бази (прийняті закони України: Водний кодекс України (1995), Земельний кодекс України (2001 р.);
Закон України "Про планування та забудову території" (2000 р.); Закон України "Про Генеральну схему планування території України" (2002 р.).
Одними із першочергових завдань, які поставлені при розробці проекту, були наступні:
- визначення напрямів удосконалення управління територіальним розвитком міста на базі чинного законодавства;
- обґрунтування повноважень міста у плані самоврядування з врахуванням процесів приватизації загальнодержавного майна, земель міста тощо.
Аналіз реалізації генерального плану
Попередній генеральний план м. Тернополя був виконаний інститутом "Діпромісто" у 1980 році на термін по 2001 рік з виділенням періоду першої черги - 1985 рік.
Згідно рішень генерального плану чисельність населення м. Тернопіль розраховано на кінець 2000 року - 261,0 тис. осіб. По даним на 1.01.2008 року населення м. Тернопіль налічує 217,4 тис. осіб, що на 16,7% менше запланованого рівня. В цілому рішення попереднього генерального плану реалізовані. Однак, особливості економічного та соціального розвитку Тернополя свідчать про значні відхилення від параметрів, що були передбачені попереднім генпланом міста.
Депопуляція населення в західних областях була більш різкою, ніж в середньому по Україні в 1990-2000 рр.
В м. Тернопіль відмічено падіння чисельності трудових ресурсів, а також всіх категорій зайнятих по галузях господарства (в 2008 р. ці показники були на 30-60% нижчі, ніж в 1980 р., тобто в рік розробки генерального плану). Особливо падіння показників стосується підприємств промисловості та наукових установ.
В зв'язку зі скороченням чисельності населення міста, з одного боку, але достатньо потужними обсягами житлового будівництва, з іншого, показник житлової забезпеченості в місті навіть перевищив показник, що передбачався в минулому генеральному плані (на 01.01.2008 р. він становив 20,9 м2/люд. проти 18,0 м2/люд., що передбачалось вищезазначеним документом на 01.01.2001 р.)
Показники щодо реалізації рішень генерального плану стосовно підприємств і установ соціальної сфери міста не перевищують, як правило, 60%; виняток становлять показники по загальноосвітніх школах (85%) і по підприємствах харчування (до 110%).
Аналіз рішень генерального плану
Сучасний стан і перспективи розвитку господарського комплексу міста
Проектом "Генерального плану м. Тернопіль" проведено аналіз існуючого стану господарського комплексу та визначені перспективи його подальшого розвитку. Відмічено, що м. Тернопіль має статус багатогалузевого економічного, адміністративного та культурного центру України. В господарському комплексі зайняті 112,5 тис. працівників, або 75,9% від загальної чисельності населення працездатного віку.
В структурі зайнятих у господарському комплексі міста переважають працюючі в невиробничій сфері - близько 60%.
Для промисловості характерна переважно обробна галузь, в якій працюють до 52О/о від працюючого у виробничій сфері контингенту. Відмічена тенденція скорочення працюючих у промисловості за останні 20 років - в 2,3 рази та зростання зайнятих у будівництві, у транспорті.
У невиробничій сфері має місце зростання чисельності працівників практично по всіх видах діяльності (найбільше - по фінансовій діяльності, торгівлі, громадських та особистих послугах, операціях з нерухомістю).
В промисловості по чисельності зайнятих переважає машинобудування (11.4%), виробництво та розподіл електроенергії,тепла, газу та води (13,8%).
В місті розвинуте мале підприємництво - функціонують 4215 малих підприємств, на яких працює 19,5 тис. осіб; чисельність підприємців - фізичних осіб складає 15.9 тис. осіб.
За останні роки стабільно розвивалась мережа закладів освіти І-ІУ рівнів акредитації; загальна чисельність студентів за останні 7 років збільшилась на 9,8%, приватних закладів — в 1,6 рази. Питома вага студентів денної форми навчання складає 60%.
Визначення перспектив розвитку м. Тернополя на розрахунковий період базується на врахуванні значення і ролі як центра Тернопільської обласної системи розселення (в межах Вінницької міжобласної системи), вигідному транспортно-географічному положенні, значному природно-ресурсному агропромисловому потенціалі, базою якого є родючі чорноземи, що обумовили розвиток сільського господарства, а на його основі — багатогалузевої харчової промисловості.
Відповідно до рішень Генеральної схеми планування території України ("Діпромісто", Київ, 2000 рік) м. Тернопіль віднесений до типу великого багатофункціонального міста, де передбачається певна регламентація розвитку, що має супроводжуватись структурно-технологічною перебудовою виробничої бази, виведенням з експлуатації шкідливих виробництв; оптимізацією структури землекористування, екологічною реабілітацією міських територій та визначенням напрямів удосконалення соціально-культурного потенціалу обласного та міжрайонного значення.
Передбачено, що на розрахунковий період промисловість залишиться на провідному місці в господарському комплексі міста, як базовий вид економічної діяльності, що задовольняє як потреби населення області, тобто внутрішнього ринку, так і ринків: регіонального та міжнародного.
Основним положенням щодо прогнозування перспектив розвитку промисловості є чинник поглиблення ринкових відносин в економіці України, орієнтація її на рівень високорозвинених країн світу, зокрема у складі ЄЕС.
На даний час ці країни знаходяться в стадії постіндустріального розвитку, коли промислове виробництво має інтенсивний розвиток, ознаками якого є зниження водоємності, енергоємності та матеріалоємності виробництва, всебічний розвиток високих технологій.
Розвиток нових високотехнологічних галузей доцільно на базі існуючих промислових підприємств - машинобудування, фармацевтичної промисловості, промисловості будівельних матеріалів. Найбільш оптимістичні прогнози стосуються підприємств будівельних матеріалів.
Генпланом прийнята розрахункова чисельність працівників промисловості в розмірі 18,5 тис. осіб проти 16,4 тис. осіб за існуючим станом (зростання в 1,1 рази).
Перспективи розвитку будівництва в місті пов'язані з інвестиційним кліматом щодо будівництва як нового житла, так і значних нових громадських об'єктів.
Зайнятість у будівництві може дещо підвищитись в найближчі роки, а в подальшому - стабілізуватися на рівні 6 тис. осіб.
Можливе передбачення пожвавлення в місті функціонування транспортної галузі, але без зростання чисельності зайнятих.
В цілому, враховуючи середньоєвропейський показник зайнятості у виробничій сфері (близько 25% від загальної кількості зайнятих), чисельність прогнозується на рівні 32-37 тис. осіб.
Чисельність промислово-виробничого персоналу у виробничій сфері на розрахунковий строк визначена по місту в розмірі 31,5 тис. осіб, тобто практично на рівні існуючої (31,8 тис. осіб).
Перспективи розвитку невиробничої сфери та розрахунок чисельності зайнятих на прогнозний період визначається як з урахуванням аналізу розвитку існуючого комплексу, так і з урахуванням місця Тернополя в обласній системі розселення та необхідності значного поліпшення рівня обслуговування населення.
Чисельність зайнятих у невиробничій сфері на розрахунковий строк прогнозується в генплані вище існуючої на 12% (51 тис. осіб проти 45,3 тис. осіб).
Прогнозується, що у малому підприємництві на кінець розрахункового строку буде зайнято біля 39 тис. осіб (з урахуванням чисельності фізичних осіб), що складе біля 1/3 від усіх працівників господарського комплексу міста, що буде близьким до аналогічного середнього показника у розвинених країнах світу.
Загальна чисельність зайнятих по місту з числа населення в працездатному віці може зрости в розрахунковому періоді не більш ніж до 122,3 тис. осіб проти існуючої 112,5 тис. осіб, тобто на 8-9%, при тому, що чисельність трудових ресурсів у місті взагалі скоротиться на 20 тис. осіб.
Чисельність населення міста відповідно до оптимістичного варіанту демографічних розрахунків може становити на початок 2031 р. 223-224 тис. осіб. В Генеральному плані Тернополя прийнята більша чисельність від зазначеної розрахованої — в розмірі 230 тис. осіб (з урахуванням листа Тернопільської міської ради), тобто на 6-7 тис. осіб більше, ніж розраховано в оптимістичному варіанті (збільшення приблизно на 3%), оскільки питома вага населення у віці молодше працездатного у місті більша, ніж в цілому по Україні, рівно як і працездатного населення, з одного боку, та постійний позитивний природний приріст населення в місті, з іншого боку, так як рівень постаріння населення в Тернополі суттєво нижчий, ніж по Україні.
В структурі житлового фонду Тернополя переважає багатоквартирний фонд -79%.
Житлова забезпеченість в багатоквартирній забудові становить 19,7 м2 люд. середньому в місті - 21,1 м2/люд. Рівень забезпечення мережами інженерного обладнання квартир є високим (водопроводом - 99,7%, каналізацією - 99,7%, центральним опаленням - 96,1%, ваннами - 99,3%).
Питома вага ветхого та аварійного житлового фонду становить 2,9 тис.м2, у т.ч. аварійного - 0,9 тис.м2, ветхого — 2,0 тис.м2 (відповідно, 31% та 69%).
На розрахунковий період прогнозується вибуття ветхого та аварійного житлового фонду, а також для реалізації пробивки вулиць та для розміщення житла та громадських об'єктів, усього - в обсязі 7,4 тис.м2.
Всього на протязі розрахункового періоду передбачено побудувати 2,3 млн.м2 житлового фонду, в т.ч. на територіях, що підпадають під реконструкцію - 41,0 тис.м2, за рахунок виносу різних об'єктів - 117,0 тис.м2 (відповідно, 1,8% та 5,1%). Для будівництва садибного фонду передбачено використати тільки вільні від забудови ділянки. Середній розмір присадибної ділянки прийнятий у 0,01 га.
Житлова забезпеченість в багатоквартирному фонді в розрахунковому періоді зросте з 19,7 до 29,3 м2/люд., в садибному - з 28,8 до 33 м2/люд., в середньому в місті - з 21,1 до 29,9 м2/люд. (в 1,4 рази).
Потреба в територіях складає 247,7 га для розміщення багатоквартирного житлового фонду, 153,4 га - для розміщення садибного фонду, разом - 401,1 га.
Генпланом визначені потреби в об'єктах соціальної інфраструктури, що базуються на розрахунковій чисельності населення міста, Тернопільського району та Тернопільської області.
Значні обсяги будівництва передбачені до 2030 р. по дитячих дошкільних закладах, інтернатах для дорослих, закладах медицини, спортивних об'єктах, бібліотеках, закладах торгівлі та побутового обслуговування.
Територія міста складає 4283 га.
На розрахунковий період передбачається включення додатково в межі міста суміжних земель - 1158 га, в тому числі:
- 200 га - для створення промислово-складських зон;
- 77 га - під вулиці;
- 331 га - під зелені насадження різного призначення;
- 550 га - під об'єкти житлової та громадської забудови.
Таким чином, площа міста в розрахунковому періоді збільшиться на 27% (складе 5440,9 га).
Архітектурно-планувальна організація території
Сучасний стан організації території міста включає три планувальні райони:
- центральний, західна межа якого проходить по р. Серет і Тернопільському ставу, а східна по залізниці Львів-Тернопіль-Київ;
- східний, західна межа якого проходить по залізниці Львів-Тернопіль-Київ, східна межа по об'їзній дорозі;
- західний, східна межа якого проходить по р. Серет, а західна – по об'їзній дорозі і магістралі Тернопіль-Львів.
У місті склалися два промислові райони - Північний і Південний.
Центральний планувальний район - частина міста, що склалася історично на лівому березі Тернопільського ставу, і є територією, що щільно забудована капітальними житловими і громадськими будинками.
У цій зоні розташований історичний центр міста, де зосереджені основні споруди і пам'ятки культурної спадщини різних часів, його структура побудована на ув'язці системи площ, паркових зон, пам'яток архітектури, культових споруд, житлової та громадської забудови.
В центральному районі знаходиться два центральні парки - парк їм. Т.Шевченка і парк Топільче, які роблять центральну частину міста привабливою з точки зору організації відпочинку і розваг.
Екологічна ситуація в центральному районі досить напружена в основному через значну концентрацію транспортних потоків.
Оцінка сучасного стану територіального розвитку міста виявила наступні проблеми:
- Сформована планувальна структура міста не відповідає як сучасним, так і перспективним вимогам, і тому потребує значних змін і удосконалення;
- Магістральна вулична мережа міста не відповідає сучасним (по пропускній здатності) вимогам як у центральній частині, так і у периферійних зонах;
- Забезпечення житлової забудови інженерно-транспортною інфраструктурою для оптимального її функціонування;
- Визначення заходів щодо «зовнішнього благоустрою у районах садибної забудови;
- Розроблення об'ємно-просторової моделі та правил забудови в ув'язці із затвердженим історико-архітектурним опорним планом.
Для рішення проблем архітектурно-планувальної структури на проектний період Генпланом виділені основні напрямки:
- функціональне зонування, як основа удосконалення планувальної структури міста;
- реорганізація існуючої системи магістральних вулиць і об'їзних шляхів з метою забезпечення збільшення їхньої пропускної спроможності і безпеки руху;
- удосконалення системи обслуговування всіх рівнів;
- інженерна підготовка і благоустрій території;
- заходи щодо охорони й оздоровлення навколишнього середовища.
В основу територіального розвитку м. Тернополя покладена ідея розвитку міських структур (сельбищної зони, рекреаційної зони) у західному і північно-західному напрямках.
Зона загальноміського центру розглядається генеральним планом як поліфункціональна планувальна структура, що містить наступні елементи: історичне ядро, зону адміністративних закладів, торгово-комерційних установ, банків, закладів, установ та підприємств обслуговування; рекреаційну зону (парки ім. Т.Шевченка, Топільче, сквери та бульвари); житлову забудову.
Проектним рішенням передбачені основні заходи щодо поліпшення організації і функціонування загальноміського центру, а саме:
- реконструкція історичного ядра із збереженням планувальної структури і характеру забудови, що сформувалася;
- трансформація руху транспорту і пішоходів з виділенням зон вільних від транспорту;
- озеленення та санація внутрішньо квартальних територій.
Для рішення питань розвитку центральної частини міста Генеральним планом пропонується два напрямки:
- реконструкція садибної забудови;
- винесення за межі планувальних елементів промислово-комунальних об'єктів.
Розвиток сельбищної зони передбачається як за рахунок реконструкції кварталів садибної забудови, так і за рахунок внутрішніх територіальних ресурсів (винесення ЛЕП, забудова садів та вільних від забудови земель міста, за рахунок ліквідації промислових і комунальних об'єктів, які не відповідають санітарним вимогам і землі, які передаються в комунальну власність міста).
Потребу в територіях під житлове будівництво передбачається забезпечити за рахунок земель у межах Тернопільської міської ради.
Усього в Генплані для розвитку сельбищної зони під багатоквартирне житло запропоновано освоїти 247,7 га під садибне будівництво 153,4 га.
На територіях реконструкції передбачається розмістити 41,0 тис.м2 загальної площі, на територіях промислово-комунальних об'єктів, які виносяться, розмістити 117,0 тис.м2 загальної площі.
Крім того, передбачається 65 га резервних територій для перспективного освоєння.
Промислово-комунальна зона міста сформована з промислово-виробничих і комунально-складських об'єктів, що сконцентровані, в основному, в двох зонах — Північній та Південній.
Для вирішення питань розміщення і передислокації промислово-комунальних об'єктів генеральним планом передбачені резервні території в Південному промвузлі - 41,4 га та у Північному - 131 га.
Щодо розміщення міських кладовищ, виходячи із нормативних розрахунків (ДБН 360-92**, табл. 6.1) - 0,24 га на 1 тис. мешканців, потрібна територія для кладовищ на розрахунковий строк складає 55,2 га. Для компенсації дефіциту в 45,6 га, генеральним планом пропонується розміщення двох нових кладовищ - одне в південній частині міста, в районі відстійників цукрового заводу, друге - намічене по Львівському шосе, західніше його перетину з об'їзною дорогою.
ІСНУЮЧЕ ТА ПРОЕКТНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ
Сучасна територія м. Тернополя в адміністративних межах складає 4283,0 га, ще 69,5 га місто використовує за своїми межами під житлово-громадську забудову, промислові та інші підприємства. Сучасне та проектне використання землі міста наступне: землі житлової забудови на розрахунковий строк зростають на 401,1 га; землі промислових та інших підприємств зростають на 172,4 га; землі підприємств транспорту, вулиць — на 646,8 га і в цілому по місту площа території зростає на 1157,9 га.
Генеральним планом пропонується компенсація за рахунок:
- 153 га земель Білецької сільської ради, із них 131,0 га для створення промислово-комунально-складської зони, 12 га під вулиці та 10 га під зелені насадження спецпризначення;
- 149,1 га земель Великогаївської та Великоберезовицької сільських рад, із них: 46,3 га під розміщення громадської забудови; 68,8 га під створення південної промислово-комунально-складської зони; 17,3 га під створення системи зелених насаджень спецпризначення; 16,7 га під вулиці та проїзди;
- 15,6 га земель Великоберезовицької сільської ради, які нині використовуються містом (існуюча житлова та громадська забудова, зелені насадження спецпризначення, вулиці);
- 840,2 га земель Тернопільської міської ради, із них: 359 га під житлову та громадську забудову (у тому числі 53,9 га, які нині використовуються містом); 303,8 га лісів та зелених на саджень загального користування; 48,2 га під вулиці, проїзди; 129,2 га резервних територій під житлову та громадську забудову.
Всього Генеральним планом передбачено збільшити території міста на 1157,9 га або на 27% від сучасної площі міста.
Територія м. Тернополя в проектних межах складе біля 5440,9 га.
Для забезпеченості визначених обсягів територіальних потреб міста ці питання вирішуватимуться в правовому полі чинного законодавства.
Транспорт
Місто Тернопіль - один з найбільших транспортних вузлів України.
До м. Тернополя підходять 5 доріг державного значення, а також дороги місцевого значення.
Загалом за даними на 01.01.2008 р. мережа існуючих авто доріг по Тернопільському адміністративному району налічує 279,0 км автомобільних доріг. З них державного значення - 84,4 км (45,0 км - міжнародних; 8,5 км - національних і 30,9 км - регіональних доріг), місцевого значення - 194,6 км (12,3 км - територіальних; 30,9 - обласних; 151,4 км - районних). Всі автодороги державного значення мають тверде покриття.
Основними транспортними магістралями у межах зони впливу є автодороги державного значення М 12 (Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка) та М 19 (Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече), траси яких співпадають з проходженням міжнародного автомобільного коридору Балтійське море-Чорне море (Яготин-Ковель-Луцьк-Дубно-Тернопіль-Хмельницький-Вінниця-Умань-Любашівка-Одеса) та його відгалуження на Чернівці-Порубне.
Вулична мережа міста отримує навантаження як від власних машино-потоків (пасажирські, вантажні перевезення), так і від транзитних, частка яких на підходах до міста достатньо значна.
Аналізуючи існуючий стан транспорту та вуличнодорожної мережі міста виявлені наступні проблеми:
- пропускне наднормативне навантаження транспорту на півдні міста;
- автодорога Р 41 має недостатню ширину проїзної частини -9 м;
- перенасиченість маршрутної мережі, що не може не позначитися на загальному режимі руху транспорту і пропускній спроможності магістральної мережі міста в цілому. На основних магістралях міста спостерігається надмірна концентрація пасажирського транспорту;
- частина вулиць не відповідають нормативним вимогам і параметрам.
Генеральним планом розвитку міста Тернопіль щодо зовнішніх автодоріг та автомобільних перевезень акцентується увага, в першу чергу, на розвантаження магістральної мережі міста шляхом відведення транзитного транспорту; реконструкцію прилеглих автодоріг та будівництво нових їх ділянок і транспортних розв'язок з огляду на проходження в зоні впливу міста автомобільних транспортних коридорів, а також вдосконалення інфраструктури вантажних та пасажирських автоперевезень.
З метою відводу транзиту з міста, Генеральним планом пропонується завершення будівництва обходу міста, з будівництвом напівкільця з південної частини міста, яке разом з існуючою північною ділянкою стане повноцінною об'їзною дорогою навколо міста.
Загальна протяжність південної ділянки об'їзної дороги складає 19,4 км, в т.ч. на першу чергу намічено 5,05 км. Ширина проїзної частини становить від 15,0 до 26,0 м (з роздільною смугою).
Намічена реконструкція існуючого північного обходу міста, з реконструкцією та розширенням проїзної частини до 16,0 м (2 смуги руху в кожному напрямку). Також пропонується будівництво 2-х транспортних розв'язок в різних рівнях по існуючому північному обходу.
Рішенням генерального плану пропонується проходження пробивки нової ділянки магістральної вулиці, що має з'єднати вул. вояків Дивізії "Галичина" з вул. Замонастирською, з будівництвом нового шляхопроводу в районі існуючого мосту, якій не відповідає нормативним вимогам.
Рішенням Генерального плану щодо розвитку магістральної вуличної мережі міста намічено проведення ряд заходів:
- заходи, спрямовані на відведення транзитних автотранспортних потоків від внутрішньоміських магістралей;
- модернізація існуючих найважливіших вузлів вулично-дорожньої мережі міста, найбільш завантажених транспортними потоками, з їх реконструкцією та будівництвом розв'язок в різних рівнях;
- реконструкція існуючої вулично-дорожньої мережі міста за окремими ділянками, з їх реконструкцією та розширенням проїзної частини; обмеження стихійного паркування транспортних засобів;
- будівництво низки загальноміських та районних магістралей, як в районах перспективних нових ділянок житлового будівництва і промислової зони, так і для створення найкоротших зв'язків периферійних та центральних частин міста;
- будівництво ряду розв'язок в різних рівнях, як на перетинах з об’їзною дорогою, так і в найважливіших вузлах вулично-дорожньої мережі міста;
- реконструкція існуючих штучних інженерних споруд транспортної інфраструктури в місті.
Таким чином, буде вирішено проблему безперервного пропуску транспортних потоків в напрямку північ—південь, ліквідовано перевантажений вузол зі світлофорним регулюванням, та водночас створено саморегульований вузол з кільцевим рухом, що дасть змогу транспортним потокам широтного та меридіонального напрямків рухатися відокремлено один від одного.
Загальна довжина проектних магістральних вулиць складе 36,7 км, серед них районного значення - 29,4 км, загальноміського значення - 7,3 км. Загальна протяжність магістральної мережі (без врахування об'їзної дороги) становитиме 131,9 км, відповідно, її щільність відносно освоєної території міста - 2,55 км/км2.
ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ (ІСНУЮЧИЙ СТАН І ПРОЕКТНІ РІШЕННЯ)
Гідротехнічні заходи. Територія міста має абсолютні відмітки поверхні 297-373 м. Рельєф території розчленований балками, ярами і р. Серет. На р. Серет є став, площею 289 га і має статус природного заповідника.
Ґрунтові води залягають 0,3-5,0 м. Значна територія міста підтоплена, існують прояви водної ерозії. На схилах р. Серет спостерігаються прояви зсувів.
Проектом передбачений комплекс гідротехнічних заходів з інженерної підготовки, які включають:
- регулювання русел рік, струмків, благоустрій водоймищ, ліквідування заболоченості та протиповеневий захист;
- протиерозійні заходи;
- протипросідні заходи;
- рекультивація порушених територій.
Водопостачання. Джерелом водопостачання м. Тернопіль є підземні води Волинсько-Подільського артезіанського басейну та поверхневих вод р. Серет.
Водопостачання міста здійснюється централізованою комунальною системою та локальними відомчими водопроводами промисловості.
Підземний водозабір базується на експлуатації підземних вод верхньокрейдяного водоносного горизонту. Водозабір розташований на 2-х ділянках.
Система водопостачання міста об'єднана господарсько-протипожежна. Значна частина водопровідної мережі, водоводів у аварійному стані. Забезпеченість населення централізованим водопостачанням 88%.
Система і схема водопостачання зберігається існуюча (об'єднана, госппитна - протипожежна, кільцева, 2-х зонна). Протипожежні витрати води забезпечуються з резервуарів чистої води, які розташовані на ділянках існуючих водозаборів, а також на перспективному — Таурівському водозаборі.
Надання води питної якості передбачено від водозаборів, які забезпечені водоочисними спорудами, резервуарами чистої води та НС-ІІ підйому.
Проектом визначена реконструкція водоочисних споруд і ДВС Верхньо-Івачівського водозабору, реконструкція насосних станцій, мереж водопроводу. Проектом визначається необхідність розробки технічного проекту "Схеми водопостачання м. Тернопіль".
Технічне водопостачання підприємств зберігається по існуючим джерелам і схемам (відомчі локальні системи).
Потреби води на полив передбачені з поверхневих та підземних (ґрунтові води) джерел.
Охоплення населення на розрахунковий строк централізованим водопостачанням буде 100%.
Водовідведення. Збір та відведення стічних вод міста здійснюється централізованою комунальною системою каналізації. Всього на території міста існує 6 басейнів каналізування. Стічні води по мережам самопливної та напірної каналізації транспортуються на очисні споруди. Очистка повна біологічна з доочищенням на біоставках. Скид доочищених стічних вод у р. Серет.
Значна частина каналізаційної мережі знаходиться у аварійному стані (до 58%). Охоплення населення системою каналізації 86%. Садибна забудова використовує вигреби.
Проектом передбачається реконструкція існуючої та будівництво нової мережі самопливних та напірних мереж каналізації, і нових насосних станцій. Проектом визначається необхідність розробки ТЕО каналізування міста, з метою вирішення схеми каналізації окремо, без прийняття дощового стоку міста.
Санітарне очищення. Об'єм накопичення твердих побутових відходів міста складе на розрахунковий строк 75,90 тис.тн/рік. Площа полігону на 20 років експлуатації становить 29,34 га на розрахунковий строк.
Проектом пропонується будівництво підприємства по переробці відходів. Санітарно-захисна зона 300 м. Розміщення підприємства по переробці відходів припускається у 3-х варіантах. Остаточне рішення буде прийнято органами міської влади. На першу чергу прийнято рішення використати для знешкодження відходів існуючий полігон.
Проектом визначається необхідність будівництва сміттєпереробного заводу для всього регіону, що забезпечить екологічні вимоги по захисту навколишнього середовища м. Тернополя та району.
Теплопостачання. Теплопостачання міста здійснюється централізованими та децентралізованими системами. Джерелом централізованого теплопостачання є районні, квартальні і місцеві опалювальні котельні. Із загальної протяжності мереж 20% у аварійному стані. Система теплопостачання вирішена з ЦТП. бойлерними. Теплопостачання міста вирішується на базі існуючих котелень що реконструюються, та запланованого будівництва 2-х котелень. Теплопостачання садибної забудови передбачається автономне. Тепловий потік на розрахунковій строк складає 590,0 МВт. Передбачено будівництво нової теплової мережі 8,5 км.
Газопостачання. Джерелом газопостачання м. Тернополя є природний газ, який надається з газопроводу високого тиску Дашава-Київ.
Система газопостачання міста триступенева з подачею газу споживачам по розподільчих газопроводах високого, середнього тиску (ГРС, ГРП) та низького тиску ГРП і ТІІРГТ.
Розвиток газифікації міста намічено будівництвом нових ГРС та 31 ГРП (ШРП) та прокладанням 60 км розподільчих газопроводів високого, середнього тисків.
Для надійного газозабезпечення міста, проектом передбачено будівництво нової ГРС з наданням газу з магістрального газопроводу Торжок— Долина.
Електропостачання. Електропостачання здійснюється від 8 підстанцій ПС 110/10 кВ.
Джерелом живлення міста є підстанція "Тернопіль", яка приєднана до об'єднаної енергетичної системи.
Проектом визначена необхідність будівництва двох повітряних ліній 330 кВт, а також реконструкцію існуючої підстанції "ХБК" і будівництво підстанції для нових жилих районів міста. При будівництві нових ліній 110/35 кВ передбачаються охоронні зони. Проектом передбачається реконструкція існуючих і будівництво нових мереж, потужністю 10 кВ та 0,4 кВ.
Мережі зв’язку. На території міста розташовано 8 АТС і ПСК.
Телефонна мережа по місту кабельна в телефонній каналізації і розбита на шафні райони. В місті працюють оператори мобільного зв'язку.
Генпланом передбачено встановлення 115000 телефонних апаратів. Забезпечення 100% телефонізації населення міста.
Телефонна мережа прийнята кабельною і будівництво на одноступеневій шафовій системі.
Радіомовлення. У місті діють 6 радіовузлів. Існуюча мережа повітрянокабельна.
На розрахунковий строк проектом передбачено 43126 радіоточок. Загальна питома потужність складе 11 кВт.
Мережа мовлення — кабельна.
Телебачення. На території міста існують локальні системи кабельного телебачення.
Проектом рекомендований перехід на будівництво головних станцій кабельного телебачення на верхніх поверхах висотних будинків.
ЕКОЛОГО-МІСТОБУДІВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ (ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА)
Місто Тернопіль належить до території з підвищеним потенціалом забруднення атмосферного повітря.
Основними джерелами забруднення повітря міста є промислові (270 од.), комунальні підприємства та автотранспорт (81-87% від загальної кількості викидів).
Проектом визначені нормативні зони санітарної охорони від підприємств, транспортних об'єктів, сільськогосподарських підприємств, комунальних підприємств, а також природоохоронних об'єктів (прибережних смуг і ЗСО меліоративних каналів).
Визначення зони обмеження забудови в межах розташування аеропорту "Тернопіль".
Визначені питання по розташуванню військових складів боєприпасів і доцільності їх функціонування. На графічному матеріали представлені обмеження будівництва і зони санітарної охорони І, II, III поясів охорони водозаборів.
Охорона водного басейна базується на ефективній праці очисних споруд дощової та госппобутової (комунальної) систем каналізації.
Стан ґрунтів у зонах промислових зон, кладовищ, нафтобазі, АЗС, стоянок автотранспорту незадовільний.
Рішення цих проблем розглянуто розділом "Санітарне очищення території".
Прояв електромагнітного випромінювання з перевищенням нормативних рівнів не визначено.
Радіаційний стан. Місто не входить в перелік територій, забруднених у результаті аварії на ЧАЕС.
Акустичний режим порушений залізницею, автотранспортом. Проектом визначені зони охорони 100-110 м від залізничної колії. Шум від автотранспорту передбачається зменшити шумозахисними заходами, а також упорядкуванням транспортної системи міста.
Природно-заповідний фонд.
В місті 10 об'єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 724,05 га.
Проектом передбачено організація нового природного заповідника "Загребелля" і розвиток площі існуючих заповідників.
